Інтернет -конференції

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ: ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ГРОМАДИ

Петрова Ніна Миколаївна,

директорСмолінського навчально-виховного об'єднання

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-позашкільний навчальний заклад»

Маловисківської районної ради Кіровоградської області

Розбудова українського суспільства базується на демократичних засадах, які активно впроваджуються у сферу освіти.

Сьогодні школа – частина демократичного суспільства. Вона має важливе значення для майбутнього держави. У нас, педагогів,  є бажання, щоб усі, і в школі, і в суспільстві, були активними громадянами, оберігали й примножували цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивали демократичну правову державу. Головною метою демократичної освіти є виховання громадянина сучасного суспільства, його підготовка до життя та діяльності в умовах демократії. Тому актуальною стає тісна взаємодія між школою та громадою в управлінській діяльності.

У педагогічних діалогах про якість освіти, тенденції розвитку освітньої політики щораз частіше звучить ідея про потребу залучення батьків до діяльності школи. Про це мріє кожен педагог: від классного керівника й до директора школи. На жаль, останніми роками спостерігається зниження зацікавленості батьків не тільки школою, а й процессом виховання дитини.

Тому налагодження співпраці школи з батьками вкрай актуальне на сьогодні. Така співпраця принесе найбільше користі для учня. Тільки за умови тісної співпраці батьків, школи і громадськості виростає моральна, національно свідома особистість із глибокими знаннями і потрібними практичними навичками, здатна відстоювати свої переконання, власну гідність.

Сьогодні всім відомо те, що школи потребують від громади додаткових фінансових ресурсів, бо тільки за таких умов навчальне довкілля може стати кращим, а освіта – якіснішою та ефективнішою.

   Впровадження державно-громадського управління освітою ще більше актуалізувало проблему співпраці школи і громади, бо виявилося, що не завжди школа і громада – ці взаємопов’язані й найголовніші для дитини інституції, готові йти назустріч одна одній. Часто голослівні нарікання громадян про низький рівень української освіти є єдиною реакцією на звернення школи працювати разом для власного села чи міста.

Виховання дітей – це справа не тільки школи, це справа батьків, громадськості, у ньому зацікавлене все суспільство. Роль родини у вихованні дитини важко переоцінити, тому що саме батьки, родинаформують морально-етичніпереконання особистості, прищеплюютьлюдську й національну гідність. Завдання школи – привернути увагу батьків до їхніх дітей, навчити батьків правильно виконувати свої батьківські функції, зрештою, повсякчас тактовно і приязно нагадувати батькам про їхні обов’язки стосовно дітей.

Ефективними формами залучення батьків до виховання й навчання дитини Смолінського НВО  такі:

-         навчання та виховання вдома. Ідеться  про виконання  домашніх завдань типу «Родинне дерево», «Сімейний бюджет», «Родинні традиції», «Походження прізвища» та ін. Ініціатива щодо складання таких завдань належить учителю;

-         батьківські зборита батьківський комітет– це зустріч педагогічного колективу з батьками для колективного обговорення проблем навчально-виховного процесу й спільного ухвалення рішень. Батьківські збори – відкрите зібрання, що передбачає доступ інших членів громади;

-         індивідуальна бесіда – це обмін думками між педагогом та батьками щодо навчально-виховного процесу, діяльності школи, її ініціатив, яка передбачає конструктивне розв’язання проблеми. Індивідуальна бесіда зазвичай містить конфіденційну інформацію. Під час індивідуальної бесіди з батьками важливо не ставити в приклад інших дітей і пам’ятати, що кожна дитина талановита по-своєму;

-         кореспонденція – це взаємозв’язок між школою і батьками через письмові повідомлення: листи, записи, інтернет-повідомлення, електронні щоденники для батьків тощо.Дуже часто її асоціюють тільки із записами в щоденнику, а конкретніше – із зауваженнями. Хоча вчитель, який дбає про співпрацю з батьками, повинен пам’ятати, що в записах для батьків мала б міститися не тільки негативна інформація, а й позитивні коментарі, до того ж добре було б, щоб  останні переважали;

-         візити додому. На  сьогодні вони не користуються такою популярністю, як десяток років тому. Часто ці функції переймають на себе соціальні педагоги. Однак, якщо в школі такого працівника немає, за екстремальних умов (часті пропуски уроків) учителеві самому доводиться відвідувати учня. Головне правило такого візиту – попередити батьків про бажання відвідати їхній дім, попросити про це дозволу;

-         батьківська освіта, яка  передбачає не просто присутність батьків у школі, а й активізацію їхньої діяльності, відкритість на сприйняття інформації. Така форма спілкування з батьками, а одночасно їхнього навчання, надзвичайно актуальна;

Для того, щоб налагодити конструктивний діалог із батьками, потрібні не лише добра воля обох сторін, а й професійна компетентність педагогів, їхній досвід і знання сучасних технологій роботи з батьками.

Наступною формою залученнядо діяльності школи єволонтерство, якепотребує від батьків та освітян більших зусиль, аніж налагодження комунікації, однак воно випливає із конструктивного діалогу й ґрунтується на ньому. Волонтерський напрям діяльності школи передбачає залучення до свідомої, добровільної й безкоштовної участі у громадських заходах на демократичних засадах. Волонтерство– це добровільна допомога громаді, громадській організації, культурно-освітній установі. У співпраці з учителями учніздійснюють волонтерську діяльність через організацію урочистих заходів, святкувань, спортивних подій, збору коштів для учасників АТО, хворих дітей тощо. Такою ж волонтерською діяльністю, спрямованою на потреби громади, зокрема її молодшого покоління, є організація літніх таборів, молодіжних дискотек.Розвиток волонтерства – важливе завдання школи і громади. Важливою умовою шкільного волонтерства є участь у ньому самої шкільної адміністрації та педагогічного колективу. Цікавою ділянкою волонтерської допомоги школі з боку батьків є їхня участь у навчально-виховному процесі.

Необхідно залучати до виховання підростаючого покоління  громадськість.Школа повинна підтримувати тісні зв’язки з організаціями, підприємствами, які надають їй допомогу в зміцненні матеріальної бази, оснащенні навчальних кабінетів. Однак спонсорська діяльність підприємств цим не обмежується. Їх працівники можуть керувати гуртками в школі, організовувати екскурсії для учнів та вчителів, допомагати педагогічному колективу.Значну виховну роботу з учнівською молоддю проводить центр у справах сім'ї, дітей та молоді.Смолінська шахта є не лише основним спонсором фінансового характеру. ПрофкомСмолінської шахти організовує для вчителів та учнів цікаві екскурсії, перегляд вистав обласного театру ім. М.Л.Кропивницького.  ПриСмолінській селищнійраді створено раду опіки та піклування, куди входять педагоги-організатори та психологи шкіл, дільничний інспектор з дитячої кримінальної відповідальності, секретар виконкому та юрист селищної ради. Вона спрямовує свою діяльність на профілактику правопорушень неповнолітніх, забезпечення нормальних умов їх виховання, охорону їхніх прав. Налагоджено спільну роботу Смолінської селищної бібліотеки та школи, протягом року проведено заходи екологічного, патріотичного, інтелектуального  та морального характеру, організовано зустрічі з волонтерами, учасниками АТО.

Значний виховний вплив здійснює релігія. У релігії є чому повчитись, є що перейняти педагогам, а саме:формування істинної людяності, стилю стосунків людини з навколишнім світом, здорового духовного стану інтимних почуттів і роздумів, моральних вчинків і справ. У школі організовано роботу гуртка «Основи християнської етики», завданням якого є  формування в учнів моральних та духовних цінностей.

Співпраця з усією громадою на засадах партнерства – великий виклик для школи, бо потребує гнучкості й зусиль від освітян, але це єдиний можливий шлях успішного розвитку освіти в сучасних умовах.Впровадження партнерських стосунків між школою і громадою – тривале завдання , яке потребує взаємодовіри. Зміцнення довіри між школою і громадою – не стихійний чи інтуїтивний процес, як часто вважають освітяни, а системна діяльність. Безперечно, в основі громадської довіри – надання якісних освітніх послуг. Власне цього очікують від школи не тільки батьки учнів, а й усі свідомі громадяни, які пов’язують з якістю освіти майбутній добробут держави.

   Підводячи підсумок, слід зазначити, що взаємодія школи та громадських організацій, має представляти собою безупинний динамічний процес виховного співробітництва і проходити у певних визначених формах відповідно до поставленої мети, кінцевим результатом якої є виховання свідомих громадян.

Список використаної  літератури

1.     Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” (1999).

2.     Закон України “Про затвердження Положенняпро загальноосвітній навчальний заклад” (2001).

3.     Закон України “Про об’єднання громадян” (1992).

4.     Закон України “Про освіту”.

5.     Громадські платформи освітньої реформи в Україні. – www.upper.org.ua

6.     Громадсько активні школи в Україні: Кроки до дій: Посібник зі створення та управління громадсько активною школою. – Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”. – 2-ге вид. – Київ: СПД-ФО Парашин К. С., 2008. – 164 с.

7.     Коваль В. І. Організація роботи з батьками // Батьківські збори. – Харків: Вид. група “Основа”, 2006. – С. 58–71. – (Школа класного керівника).

8.      Сухомлинський В. А. Батьківська педагогіка. — К., 1979.